Ніч над Карпатами темно-крилатими
Шовками тихо зліта
Серце залюблене, в мріях загублене
Жде чогось, кличе й пита:
Чому, коли заснули сині гори
Якось не до сну мені?
Чому, коли на небі срібні зорі
Мрію в тишині нічній?
А між синіх гір в сяйві срібних зір
Бродить любов моя
Тому, коли заснули сині гори
Не заснем ні ти, ні я
Нічка кінчається, зірка ховається
Будиться шелест в гаю
Тільки залюбленим, в мріях загубленим
Мариться слово "люблю"
Чому, коли заснули сині гори
Якось не до сну мені?
Чому, коли на небі срібні зорі
Мрію в тишині нічній?
А між синіх гір в сяйві срібних зір
Бродить любов моя
Тому, коли заснули сині гори
Не заснем ні ти, ні я
