Minimum

Може сонце заблукало серед хмар
І я путаю всі дні, а що не ніч - то кошмар
Нерви на межі та я тримаю удар
І на мокрому асфальті світло увімкнених фар

А я падаю в машину
І врубаю там улюблену музику
Блукаю містом, доки спокій там не знайду
Пуста дорога, мої рани на мінімум
Рани на мінімум

У життя є своя правда і тут що не кажи
Скільки рятував людей, а для себе не жив
Тіні накривають місто, ні душі, ні машин
Тільки завмирає серце без вагомих причин