Обійми міцніше, щоб зима горіла.
Поцілуй у губи, щоб розтанув лід.
Розтопи морози, що тримають серце.
Я без тебе холод крижаних орбіт.
Твій подих по шкірі і я не тримаюсь.
Палає твій дотик вогнем на вустах.
Я в тобі розчиняюсь і немов задихаюсь.
І здається весною пульсують тіла.
Між нами іскра-ніби небо палає .
І сніг-вже не сніг, а сонце згори.
Ти мене зігріваєш.
Ти мене роздягаєш.
До душі, де немає в любові-зими.
Обійми міцніше, щоб зима горіла.
Поцілуй у губи, щоб розтанув лід.
Розтопи морози, що тримають серце.
Я без тебе холод крижаних орбіт.
Ми удвох кохання – вічний моноліт, вічний моноліт.
Твій присмак кохання,
моя насолода.
Я ніжність любові тобі віддаю.
Ти пристрасті подих моя нагорода.
Безмежно кохаю, шалено люблю.
Обійми міцніше, щоб зима горіла.
Поцілуй у губи, щоб розтанув лід.
Розтопи морози, що тримають серце.
Я без тебе холод крижаних орбіт.
Ми удвох кохання – вічний моноліт, вічний моноліт.
Емоції наші в спокусливій тиші.
В мовчанні горять всі безмовні слова.
Любовний вогонь спалахнувший у кризі.
Весну запалив, щоб зігрілись серця.
Обійми міцніше, щоб зима горіла.
Поцілуй у губи, щоб розтанув лід.
Розтопи морози, що тримають серце.
Я без тебе холод крижаних орбіт.
Ми удвох кохання – вічний моноліт, вічний моноліт.
