Запах твого волосся
Тримає ці спогади
Наче ранкові роси
Сльози твої висохнуть по обіді
Я відпускаю в небо
Все, що тримала на самоті
Знаєш, мені не треба
Нічого лиш будь у мені завжди
Запах твого волосся
Тримає ці спогади
Наче ранкові роси
Сльози твої висохнуть по обіді
Я відпускаю в небо
Все, що тримала на самоті
Знаєш, мені не треба
Нічого лиш будь моєю завжди
Знову шумить листопад
Я крізь вікно дивлюся на тебе
Квітами зорепад
Вітер вплітає коси у небо
В очі твої дивлюсь
Там непроглядна, далека мрія
Поворухнутись боюсь
Щоб не порушити спокій вразливий
Запах твого волосся
Тримає ці спогади
Наче ранкові роси
Сльози твої висохнуть по обіді
Я відпускаю в небо
Все, що тримала на самоті
Знаєш, мені не треба
Нічого лиш будь у мені завжди
Запах твого волосся
Тримає ці спогади
Наче ранкові роси
Сльози твої висохнуть по обіді
Я відпускаю в небо
Все, що тримала на самоті
Знаєш, мені не треба
Нічого лиш будь моєю завжди
Наші сповільняться рухи
Твої самотні обіймах любові
Тишу наповнюють звуки
Серце прискорює рух мимоволі
В твоїх очах тону
В них розчиняються залишки болю
Не варто вже більше нічого на світі
Тільки би ще раз напитись тобою
