Є міста,
Де не співають діти,
Де жахи
Такі, що й не насняться.
Хочу їх не бачити,
Не чути і не знати,
Маю віднайти себе,
Та ще й тобі сказати.
Кожен раз
Я наче вже без сил,
Не бачу жодної надії, хто б пояснив,
Чому люди здатні на таке.
Хочу це не бачити,
Не чути і не знати,
Але маю далі йти,
Бо то є мій біг.
Я людина, не герой.
Цього достатньо, бути собою.
Я людина, не герой.
Цього достатньо, бути собою.
Злітаю,
Навіть коли болить.
І навіть там, де руки опустились,
Я підіймаю їх
Високо і йду напевно.
Тримаючи свій стрій,
Та я маю жити,
Бо то є мій біг.
Я людина, не герой.
Цього достатньо, бути собою.
Я людина, не герой.
Цього достатньо, бути собою.
Я людина, не герой.
Цього достатньо, бути собою.
Я людина, не герой.
Цього достатньо, просто бути собою.
I'm just a human,
Not a hero.
Бути собою,
Бути собою.
Just a human.
I'm just a human, not a hero.
Цього достатньо, просто бути собою.
I'm just a human, not a hero.
Цього достатньо, просто бути собою.
Я людина, не герой.
Цього достатньо, просто бути собою.
Я людина, не герой.
Цього достатньо, просто бути собою.
Бути собою, бути собою.
