Вона була як весна
Що коханням жила
Ніби сонце, зігрівала
Все навколо - собою
Як ромашка цвіла
Як дитина мала
Так тулилась, до всього
Що манило красою
Жаль не знала вона
Що любові нема
Що немає кохання
В твоїм серці тане жаль
А ти зрадив її
Полюбив би і тоді
Ти побачив, що немає
Краще в небі і на землі
Стало сонце чуже
Стало небо не те
Ніжне серденько ромашки
Розбивалось від болю
Та вона, розцвіте
І забуде тебе
Не роби так, як не хочеш
Щоб зробили з тобою
Жаль не знала вона
Що любові нема
Що немає кохання
В твоїм серці тане жаль
А ти зрадив її
Полюбив би і тоді
Ти побачив, що немає
Краще в небі і на землі
Жаль не знала вона
Що любові нема
Що немає кохання
В твоїм серці тане жаль
А ти зрадив її
Полюбив би і тоді
Ти побачив, що немає
Краще в небі і на землі