Є
Я загубив свій страх десь на місці страти
Не медсестра мені навіть і не брат, не лікуй як треба, полікуй на фарт
Мій облізлий крафт, це не культ, а крах
Ми в режимі бігу, завжди впевнено вперед
Від розбитих корито, золотих карет
Моє місто Назарет, де панує зла любов, я прямую в лазарет, де зашиють мені рот
Нахуя тобі свобода, твоя доля попихач
Я подивлюсь тобі в очі і нічого не побачу
Декорації вцілілих міст
Похуй, що за ними, нас сканують в повний ріст, бо ми зігнили з середини
Ти, хто втратив дім, ти питав за мирний договір?
Можливо, ти, хто втратив рідних у супротиві?
Злітає правда з губ парафінових блогерів
На вчорашніх зборах в президентському номері
Територія постправди, ми плетем з любої пряжі
Я б згорів від сорому десь лежачи на пляжі
Закидай мене камінням, бо я досі не здаюся і не боюся, і не читаю кожен день про цю хуйню
Новий світ навиворіт, забльований ниттям
Клуб "Публічна страта" святкує відкриття
Афтепаті за бабки, які ми спіздили в себе ж
Я люблю свою країну, але тут всіх не заселиш
Час біжить, годинник переводить стрілки
Скільки б не питав, ніхто не скаже скільки
Ми тут довше ніж потрібно, та прийшли нізвідки
Любов рятує світ, але ніяк не свідків
Час біжить, годинник переводить стрілки
Скільки б не питав, ніхто не скаже скільки
Ми тут довше ніж потрібно, та прийшли нізвідки
Любов рятує світ, але ніяк не свідків
Знов ребром стає питання язика і мови
Правила, закони, це не я звикав до нових
Я не бачу сенсу переконувати українців в тому, щоб тікати чи боротись, щоб не жити в клітці
Пасмо полум'я я зістригаю на відтяжці
Попіл заважає нам навести у бліндажці
Туман у полі гає спогади в секундах, сто годин, та я тебе побачу навіть коли стане смогом дим
Я скидаю все до заводських налаштувань
Починати знову, знову біг, розчарування
Давай, задай тупе питання, в мене відповідь на всі, бо ким би я не став, та я до сих пір MC
Новий тваринний світ, і там не стій, туди не йди
На рану сіль, ану не смій, та мий до дір
Лишити слід, але не слід цього робити
Вам пропонують мир, та мир мій, це їх вбити
Смерть моїй пащі, думки приходять навмання
Правила двох стін, з п'яти кутів та укриття
В ріках бруду та брехні нас топлять, як котят
Та випливем ми правдою про десять негренят
План Наполеона, тут та є ремарка
У листі для графомана тріумфальна арка цих текстів
В документах розшук, замість тосту піднімаю стік
Їбаш мене, латай, та знову, поки я не стік
Час біжить, годинник переводить стрілки
Скільки б не питав, ніхто не скаже скільки
Ми тут довше ніж потрібно, та прийшли нізвідки
Любов рятує світ, але ніяк не свідків
Час біжить, годинник переводить стрілки
Скільки б не питав, ніхто не скаже скільки
Ми тут довше ніж потрібно, та прийшли нізвідки
Любов рятує світ, але ніяк не свідків
