Сотні доріг куди ведуть я не знаю
Та на твій поріг я знову вертаюсь
І коли тебе із пам'яті дістану
Першим снігом наші почуття розтануть
Сотні доріг куди ведуть я не знаю
Та на твій поріг я знову вертаюсь
І коли тебе із пам'яті дістану
Першим снігом наші почуття розтануть
Сотні доріг куди ведуть я не знаю
Та на твій поріг я знову вертаюсь
І коли тебе із пам'яті дістану
Першим снігом наші почуття розтануть
Я можу забути від своїх мереж паролі
Я можу забути все що завдавало болю
Та я не забуду твій улюблений колір
Першу зустріч, поцілунки на балконі
Закрию очі, і навколо без тебе зима, ей (зима, ей)
Ще більш холодніша, замерзаю коли тебе немає (немає)
Закрию очі, мимоволі тебе уявляю (уявляю)
Людина потребує людину, тому відсутність тепла твого мене вбиває
Сотні доріг куди ведуть я не знаю
Та на твій поріг я знову вертаюсь
І коли тебе із пам'яті дістану
Першим снігом наші почуття розтануть
Сотні доріг куди ведуть я не знаю
Та на твій поріг я знову вертаюсь
І коли тебе із пам'яті дістану
Першим снігом наші почуття розтануть
Сотні доріг куди ведуть я не знаю
Та на твій поріг я знову вертаюсь
І коли тебе із пам'яті дістану
Першим снігом наші почуття розтануть
Моя правда в тому
Що я не почуваюся як вдома навіть вдома
Бо мій дім - це ти, ти - мій орієнтир
Тому лише на тебе вказують мої зірки
Моя правда в тому
Що я не почуваюся як вдома навіть вдома
Бо мій дім - це ти, ти - мій орієнтир
Тому лише на тебе вказують мої зірки
