Над містом засвітились ліхтарі,
А за вікном кружляв легкий туман,
Тоді зустрів тебе я у юрбі,
І зайвими вже стали всі слова.
У місті серед безлічі облич,
Я відшукав єдиний погляд твій,
Немов завмер на мить тоді весь світ,
І час спинив свій невгамовний біг.
Не вірю, що була це випадковість,
Коли зустрілись погляди в юрбі,
Мабуть, про нас писала доля повість,
Де головні герої – я і ти.
Не вірю, що була це випадковість,
Коли зустрілись погляди в юрбі,
Мабуть, про нас писала доля повість,
Де головні герої – я і ти.
Мовчала ніч і місто за вікном,
Здавалось ми у всесвіті одні,
І погляд твій здавався мені сном,
Що зачепив щось глибоко в мені.
Хоч я мовчав, і ти тоді мовчала,
Та зайвими були усі слова,
Бо серце вже саме все відчувало,
Нас доля недарма сюди вела.
Не вірю, що була це випадковість,
Коли зустрілись погляди в юрбі,
Мабуть, про нас писала доля повість,
Де головні герої – я і ти.
Не вірю, що була це випадковість,
Коли зустрілись погляди в юрбі,
Мабуть, про нас писала доля повість,
Де головні герої – я і ти.
Мабуть, про нас писала доля повість,
Де головні герої – я і ти
