Подарив тобі троянди,
Подарив тобі любов.
Та не знав, що твоє серце
Не повернеться знов.
Я для тебе беріг мрії,
Я для тебе жив.
А ти тихо все забула,
Ніби не було тих днів.
Я хотів тобі подарувати цілий білий світ,
Щоб в твоїх очах світився мій найкращий слід.
Та любов не купиш, квітами не втримати словами,
Якщо двоє вже не разом, не зібрати їх руками.
Та я вірю, після зливи
Знову сонце вигляда.
І засохла наша ружа
Ще колись розцвіте.
Подарую тобі сад, де троянди розквітають,
Де слова мої кохання до небес злітають.
Подарую тобі ружу найчервонішу з усіх,
Щоб вона тобі нагадувала наш колишній сміх.
Подарив тобі троянди, подарив тобі любов,
Та якби почати спочатку, подарив би її знов.
І нехай минули роки, та душа моя не спить,
Бо я вірю, наша ружа ще зуміє розцвісти.
Я посаджу біля хати той маленький сад,
Де колись ми мріяли прожити все життя.
Там для тебе буде ружа, там для тебе буде дім.
І як тільки ти повернешся, я скажу: я все простив.
Не триматиму образи, хай розвіє їх вітрами,
Бо любов, якщо справжня, не зникає за роками.
Може, доля ще подарує нам один шанс,
І розквітнуть наші квіти, як колись для нас.
Якщо прийдеш, я не спитаю,
Де ти була всі ці роки.
Просто ружу тобі дам я
І скажу: це все тобі.
Подарую тобі сад, де троянди розквітають,
Де слова мої кохання до небес злітають.
Подарую тобі ружу найчервонішу з усіх,
Щоб вона тобі нагадувала наш колишній сміх.
Подарив тобі троянди, подарив тобі любов,
Та якби почати спочатку, подарив би її знов.
І нехай минули роки, та душа моя не спить,
Бо я вірю, наша ружа ще зуміє розцвісти.
