Я інколи не знаю на які покластись сили
Яким вітрам довірити поламані вітрила (Не знаю)
Я інколи ховаюсь глибше, ніж сягає світло
Воно мене гойдає крізь поверхи пітьми непомітно
Як же буває темно серед дня
Самотньо, хоча не сама
І страшно монстрів, де нема (Де нема)
Щось накриває і краде звʼязок
Зі світом, і мені не ок
Ти чуєш? Тут мені не ок
І мені не, і мені не ок
І мені не, і мені не
Я інколи не знаю звідки такі зливи в спеку (Такі зливи в спеку)
Я випишу квиток їм із призначенням "далеко" (Далеко)
Я хочу відчувати кожну мить теплом на шкірі
Ховайте свої кігті-зуби, мої думки-звірі
Як же буває, як же буває
Як же буває щось накриває
Щось накриває, щось накриває
Як же буває темно серед дня
Самотньо, хоча не сама
І страшно монстрів, де нема (Де нема)
Щось накриває і краде звʼязок
Зі світом, і мені не ок
Ти чуєш? Тут мені не ок
І мені не, і мені не ок
І мені не, і мені не ок
