Ми два човни що розійшлись у морі,
І наші мрії стали вже прозорі.
Забуті ноти нашої розмови,
Що не почути нам ніколи знову.
Така гірка ціна цієї любові,
І замість слів лиш погляди зимові.
І кожен з нас тепер ховає очі,
І серце в грудях ледь-ледь тріпоче.
Ой як забути твої рідні очі...
І серце в грудях ледь-ледь тріпоче.
Ой як забути твої рідні очі...
І серце в грудях ледь-ледь тріпоче.
Я знову п'ю свою ранкову каву,
Чекаю марно на твою появу.
А світ навколо став чорно-білим фільмом,
І час пливе таким повільним, дивним.
Така гірка ціна цієї любові,
І замість слів лиш погляди зимові.
І кожен з нас тепер ховає очі,
І серце в грудях ледь-ледь тріпоче.
Ой як забути твої рідні очі...
І серце в грудях ледь-ледь тріпоче.
Ой як забути твої рідні очі...
І серце в грудях/ ледь-ледь тріпоче.
Така гірка ціна цієї любові,
І замість слів лиш погляди зимові.
І кожен з нас тепер ховає очі,
І серце в грудях ледь-ледь тріпоче.
Ой як забути твої рідні очі...
Ой як забути твої рідні очі...
...твої рідні очі...
