Мільярди

и в мені живеш не дарма
Тебе, наче тінь занесло під браму
Ти була потрібна, знаєш сама
Як посмішка мами!
І як би тебе не любив
Я зможу любити сильніше
Сто мільярдів слів
Імені твого тихіші!

Я напишу тобі листа!
Я надішлю його на вустах
Душе моя, душе моя!

Вечір обірваних фраз
Ранок останнього слова
Ніч би може склеїла нас
Та рветься основа
Якби я тебе не любив
Ти би сльозами не милась
Ти не уявляєш, як би хотів
Щоб ти зупинилась

Я напишу тобі листа!
Я надішлю його на вустах
Душе моя, душе моя!