Тонкою ниттю електроліній
Стовпів, передач, ілюзії на вибір
Птахи сидять, полетіти б у вирій
Прив'язаний дім, навіки безкрилий
В круговерті подій, епіцентрі негоди
Я тінь своїх дій, не рішучий та кволий
Не достатньо зусиль, ставки варті зіграти
Лячно бути в свідомості та засинати
В місті сирості й туману
Сам себе зігрій обманом
Маргіналів без ідей
Таких чужих і злих людей
Лицемірства та журби
Пострадянської доби
Тихіше будь, не виділяйся
Серед вулиць заховайся
В місті сирості й туману
Сам себе зігрій обманом
Маргіналів без ідей
Таких чужих і злих людей
Лицемірства та журби
Пострадянської доби
Тихіше будь, не виділяйся
Серед вулиць заховайся
Нескінченно спіраллю кровоносних судин
Громадсько транспортний вузол втрачених днів
Тягне мене в самий страшний делірій
Зламаних душ, мішеней та цілей
В колі безумства, німий пасажир
Без білету, без сил, без жаги та без мрій
Не достатньо зусиль, стоп-кран не зірвати
Кондуктор сказав, зупинка не спати
В місті сирості й туману
Сам себе зігрій обманом
Маргіналів без ідей
Таких чужих і злих людей
Лицемірства та журби
Пострадянської доби
Тихіше будь, не виділяйся
Серед вулиць заховайся
В місті сирості й туману
Сам себе зігрій обманом
Маргіналів без ідей
Таких чужих і злих людей
Лицемірства та журби
Пострадянської доби
Тихіше будь, не виділяйся
Серед вулиць заховайся
Лицемірства та журби
Пострадянської доби
Лицемірства та журби
Пострадянської доби
