Прийшов додому знову п'яний,
Заходжу в квартиру, скидаю ранковий стан.
І під вечірнім душем сиджу,
Тану.
Завтра новий день,
Новий світанок,
Наллю собі келих вина.
Не моя вина, скажу собі,
Скажу тобі.
Попалили мости, прости,
Прости.
Немає кисню для нього в її просторі,
Він так хотів торкнутись її космосу.
Немає кисню для нього в її просторі,
Він так хотів торкнутись її космосу.
Немає кисню для нього в її просторі,
Він так хотів торкнутись її космосу.
Немає кисню для нього в її просторі,
Він так хотів торкнутись її космосу.
Заварюю міцний чай,
На пару хвилин він зігріє мій відчай.
Відчиняй, відчиняй своє серце,
Відчиняй.
Та було б кому,
Та було б кому казати добраніч, кохатись, сидіти віч-на-віч.
Та було б кого обіймати вночі, дивитися в очі.
Так просто, так складно знайти в самоті,
Знайти в самоті,
Знайти в самоті.
Немає кисню для нього в її просторі,
Він так хотів торкнутись її космосу.
Немає кисню для нього в її просторі,
Він так хотів торкнутись її космосу.
Немає кисню для нього в її просторі,
Він так хотів торкнутись її космосу.
Немає кисню для нього в її просторі,
Він так хотів, він так хотів.
