Усе не так, а як, кого б спитати?
Поміж нами осінь - більш нічого
А може, краще, щоб тебе й не знати
А може, окрім тебе вже - нікого
Це, як злочин, як провина
Я забуваюся в короткій миті
Що просто осінь є причина
Під ноги сиплю листя, наче вбиті
Я відчуваю, що сам винен на всі сто
Майже все місто оббіг за таксі
І безперервно, псуючи нерви
Сміх замість слів
Я по калюжам знов прийшов у осінь
Без парасолі - так мені і треба
Я так хворію за тобою, досі
Замість сліз - цілунки крапель з неба
І це, як злочин, як провина
Я забуваюся в короткій миті
Що просто осінь є причина
Під ноги сиплю листя, наче вбиті
Я відчуваю, що сам винен на всі сто
Майже все місто оббіг за таксі
І безперервно, псуючи нерви
Сміх замість слів
Винен на всі сто
Майже все місто оббіг за таксі
І безперервно, псуючи нерви
Сміх замість слів
Винен на всі сто
Майже все місто
І безперервно, псуючи нерви
Сміх замість слів
Винен на всі сто
Майже все місто оббіг за таксі
І безперервно, псуючи нерви
Сміх замість слів
Сміх замість слів
Сміх замість слів
