Всі історії - в помилках
Граблі чисті і нафарбовані
Всі перони - в недопалках
І обіцянки всі скасовані
Ми собі все пробачили
Все, що зайве, живе балконами
Щастя, ніби, не втрачено
Бо прибито до стін підковами
Тягни небо на себе, і штовхай знов від краю
Серденьком поміж ребер, як дитину, цей світ гойдаю
Тягни небо на себе, і штовхай знов від краю
Серденьком поміж ребер, як дитину, цей світ гойдаю
Надто палко, колись обійме
Світ довкола, як тінь зімкнеться
Коли в тишу велику зійде ритм скаженого серця
Ну, а поки - небо на себе, і від себе, як на качелях
Як звучатиме прісно Вебер
У розірваних небом стелях
Тягни небо на себе, і штовхай знов від краю
Серденьком поміж ребер, як дитину, цей світ гойдаю
Тягни небо на себе, і штовхай знов від краю
Серденьком поміж ребер, як дитину, цей світ гойдаю
І серед виправдань - слова ціною в роки
І кожен день росте ціна, росте, аж поки
Утягне небо (штовхай знов)
Утягне небо (штовхай знов)
Утягне небо (штовхай знов)
Утягне небо (штовхай знов)
Утягне небо (штовхай знов)
Утягне небо (штовхай знов)
Утягне небо
Утягне небо, небо, небо
Тягни небо на себе, і штовхай знов від краю
Серденьком поміж ребер, як дитину, цей світ гойдаю
Тягни небо на себе, і штовхай знов від краю
Серденьком поміж ребер, як дитину, цей світ гойдаю