Коли йдеш в інші двері.
А все що тримало.
Блукати серцем лишилось.
Тримайся чим більше,
Було тим мало,
Сил буде десь щоб подітись.
З цієї кімнати серце живе у людини.
Де мрії затерті аж до шаблону.
В помилках народжені, всі геніальні картини.
І все що позаду, завжди рубікони.
Крапля за краплею, в підлогу капаю.
Мрії знов не ті, я ж не так хотів.
Крапля за краплею, в підлогу капаю.
І на цій і на тій стороні.
І хтось дивиться в очі і тримає за руку.
Причаїлись скелети у шафі.
Коли йдеш в інші двері.
Про минуле ні звуку.
Опустисло, як текст епітафій.
З цієї кімнати, де серце живе у людини.
Де мрії затерті аж до шаблону.
В помилках народжені всі геніальні картини.
І все що позаду завжди рубікони.
Крапля за краплею, в підлогу капаю.
Мрії знов не ті, я ж не так хотів.
Крапля за краплею, в підлогу капаю.
І на цій і на тій стороні.
