А дощ на вікнах малює
Та згадую я про твої поцілунки
Вся справа в тім, що дощ не ризикує
А я боюсь, що загубив тебе
Я неможливо сумую
Я дуже хворий, і я майже вмираю
А десь є ти, і ні про що ти не знаєш
І я боюсь, що загубив тебе
Дощ цей за вікном не стих
І стоїть туман
На мить час ніжно застиг
Сльози по губах
Весь цей світ, що я для тебе тут вигадав
Вже не треба, і це моя вина
Наче кораблі, а може вата
Хмари вдалині
Через них я падав
Промінь надії,промінь світла
Я стану тінню, якої не видно
Сховалось сонце за грозою
Ці хмари солодкі, як твій сон
Сильно сумую, бо не разом
До нитки промокли без парасоль
А дощ на вікнах малює
Та згадую я про твої поцілунки
Вся справа в тім, що дощ не ризикує
І я боюсь, що загубив тебе
Я неможливо сумую
Я дуже хворий, і я майже вмираю
А десь є ти, і ні про що ти не знаєш
І я боюсь, що загубив тебе
Ми втратили крила
Все здається пустим
І я наче безсилий
Так хотів проростить
В тих холодних, безкровних
Одиноких серцях
Нашу квітку надії
Що постійно в сльозах
А дощ на вікнах малює
Та згадую я про твої поцілунки
Вся справа в тім, що дощ не ризикує
І я боюсь, що загубив тебе
Я неможливо сумую
Я дуже хворий, і я майже вмираю
А десь є ти, і ні про що ти не знаєш
І я боюсь, що загубив тебе
