Мені так судилось, я знаю
Постійно чекати, коли ти прийдеш
І тихо сказавши на вушко «кохаю»
Почути у відповідь щире «я теж»
Мені так судилось, я знаю
Вдихати з тобою повітря та дим
І грітися сонцем твого небокраю
І плакати небом твоїм дощовим
Мені так судилось і так збулось
Трапляються ж інколи правильні речі
І дякую зорям, що я, а не хтось
З тобою в цей теплий та затишний вечір
Мені так судилось і так збулось
Трапляються ж інколи правильні речі
І дякую зорям, що я, а не хтось
Вона така гарна, як сяйво галактик
Як теплого вітру миттєвий порив
Як першого снігу нетоптаний клаптик
Як всі ті слова, що я їй говорив
Як день і як ніч, як зима і як літо
Як зайва година ранкового сну
Вона така гарна, що я б їй всі квіти
А може і навіть цілу весну
Вона така гарна, як сяйво галактик
Як теплого вітру миттєвий порив
Як першого снігу нетоптаний клаптик
Як всі ті слова, що я їй говорив
Як день і як ніч, як зима і як літо
Як зайва година ранкового сну
Вона така гарна, що я б їй всі квіти
А може і навіть цілу весну
Цілу весну
Цілу весну
Вона така гарна, як сяйво галактик
Як теплого вітру миттєвий порив
Як першого снігу нетоптаний клаптик
Як всі ті слова, що я їй говорив
Як день і як ніч, як зима і як літо
Як зайва година ранкового сну
Вона така гарна, що я б їй всі квіти
А може і навіть цілу весну
Цілу весну
Цілу весну
Цілу весну
Вона така гарна, як сяйво галактик
Як теплого вітру миттєвий порив
Як першого снігу нетоптаний клаптик
Як всі ті слова, що я їй говорив
Як день і як ніч, як зима і як літо
Як зайва година ранкового сну
Вона така гарна, що я б їй всі квіти
А може і навіть цілу весну